Рішення про позбавлення права на адвокатську діяльність
20 вересня 2024 року Тетяну Монтян офіційно позбавили права займатися адвокатською діяльністю на території України. Це рішення вже внесено до Єдиного реєстру адвокатів України. Свідоцтво адвоката Монтян було видано ще 22 вересня 1995 року, але через її публічну діяльність та численні звинувачення, її право на здійснення адвокатської практики було остаточно припинено.

Причиною такого рішення стало те, що у 2023 році Тетяну Монтян повідомили про підозру в закликах до повалення конституційного ладу України. За даними слідства, з березня 2022 року вона регулярно виступала на російських пропагандистських каналах, де виправдовувала війну проти України та ідеологічно підтримувала самопроголошені республіки на окупованих територіях.

Пропагандистська діяльність і співпраця з Кремлем
Монтян активно бере участь у російських інформаційно-психологічних спецопераціях, виступаючи на пропагандистських каналах та закликаючи до знищення української держави. Вона залишається на території Росії, де продовжує свою колабораційну діяльність.

Крім того, у Києві правоохоронці затримали її соратника, який адміністрував її прокремлівський Telegram-канал, де публікувалися матеріали з відвертою антиукраїнською риторикою. За даними слідства, цей канал налічував майже пів мільйона підписників. Прокуратура вже скерувала до суду обвинувальний акт щодо Монтян, а дані про це опубліковані на сайті Національної асоціації адвокатів України.

Попередні спроби позбавити Монтян адвокатського свідоцтва
Це не перша спроба позбавити Тетяну Монтян права на здійснення адвокатської діяльності. Наприкінці 2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області надійшла відповідна скарга, але її не було розглянуто через відсутність кворуму.

Запис Тетяну Монтян позбавили права на здійснення адвокатської діяльності: подробиці та наслідки спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Мобілізаційний вік в Україні: думка Романа Костенка

Вступ

Секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко озвучив свою позицію щодо необхідності зміни мобілізаційного віку в Україні. На його думку, вік призову має бути знижений до 20 років, що відповідає світовим практикам.

Позиція Романа Костенка

Під час участі в ток-шоу, Костенко заявив, що в Україні ведуться активні дискусії з приводу вікового порогу мобілізації. За його словами, країна потребує молодих людей, здатних захищати державу. Політик також висловився на тему «втраченого покоління», зазначивши, що молодь, яка не бажає йти на захист Батьківщини, вже є частиною цього покоління.

«Якщо вони вже не хочуть йти на війну, то вони вже втрачене покоління. Ми виховали тих, хто не хоче захищати свою Батьківщину», — зазначив Костенко.

Порівняння з міжнародною практикою

Костенко також наголосив на тому, що представники Конгресу США здивовані, що українці не підлягають призову до 25 років. В інших країнах, таких як США та багато європейських держав, мобілізаційний вік починається з 18 або 20 років. Це дозволяє залучати більше молоді до військових сил у найактивнішому віці.

Запис Зниження мобілізаційного віку: Роман Костенко про потребу залучення молоді спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Чи порушили закон, не пустивши журналіста до Новозаводського суду Чернігова?

Преамбула

У сучасних умовах забезпечення прозорості та доступу до правосуддя є важливою складовою демократичного суспільства. Журналісти мають право бути присутніми на відкритих судових засіданнях як вільні слухачі та висвітлювати їх. Проте, нещодавній випадок, коли журналіста не допустили до Новозаводського районного суду міста Чернігова, викликає питання про порушення закону.

Діалог журналіста з судовою охороною

– Журналіст: “Чи можу я пройти на засідання як вільний слухач?”
– Судова охорона: “Ви не учасник процесу, сьогодні у вас засідань немає.”
– Журналіст: “Звідки ви знаєте? Можливо, я хочу піти як вільний слухач.”
– Судова охорона: “У нас розпорядження голови суду, що вільні слухачі не допускаються без клопотання.”
– Журналіст: “Тобто журналістам потрібне клопотання? Де я можу це прочитати?”
– Судова охорона: “Так, журналісти повинні писати клопотання та подавати його до канцелярії.”
– Журналіст: “Чи це законно? У законодавстві чітко вказано, що судові засідання відкриті для громадськості.”

Запис "Закриті двері правосуддя: Чому журналістів не допускають до судових засідань у Чернігові?" спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Журналістика є однією з найважливіших складових демократичного суспільства, адже вона забезпечує доступ громадян до інформації, контролює владу та допомагає формувати громадську думку. В Україні захист прав журналістів регламентується низкою законодавчих актів, зокрема Кримінальним кодексом. Одним з ключових аспектів цього захисту є стаття 171, яка спрямована на боротьбу з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів. Важливо також розглянути й інші статті, які захищають журналістів від насильства, погроз та інших злочинних дій.

1. Перешкоджання Законній Професійній Діяльності Журналістів (Стаття 171 КК України)

Стаття 171 Кримінального кодексу України охоплює широкий спектр дій, що можуть бути кваліфіковані як перешкоджання журналістській діяльності. Ці дії включають:

• Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих або підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів.
• Незаконна відмова в доступі до інформації.
• Незаконна заборона висвітлення певних тем, показу окремих осіб або критики суб’єктів владних повноважень.
• Умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності.

Покарання за такі дії передбачає штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Запис Захист Журналістів в Україні: Кримінальні Положення та Їх Застосування спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

25 липня 2024 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала 15 онлайн-медіа, включаючи видання «Гордон». Серед них:

• ТОВ «Вінниця інфо»: сайт, сторінка у Facebook і телеграм-канал.
• Класичний приватний університет із Запоріжжя: науковий журнал «Приазовський економічний вісник».
• ТОВ «Ідеал медіа» з Києва: інтернет-видання «Гордон».
• ТОВ «Інформаційне агентство «Світогляд» з Волинської області: інтернет-видання «Світогляд».
• ТОВ «Всеукраїнське інформаційне агентство «Укрінфопрес»: сайт «Укрінфопрес».
• Савічев С. О. з Одеси: ютуб-канал «Подія.Інфо».
• ПП Телерадіоінформаційна агенція «Регіон-інформ Україна»: «Львівські новини».

Також до реєстру включено 22 суб’єкти у сфері друкованих медіа, включаючи 13 газет, 7 журналів, 1 збірник, 1 часопис і 1 науковий журнал. Нацрада перенесла розгляд питання про реєстрацію ТОВ «Суворов» з міста Дніпро для детальнішого вивчення інформації про видання та судові справи щодо них.

Запис Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала ТОВ «Всеукраїнське інформаційне агентство «Укрінфопрес» суб’єктом у сфері онлайн-медіа спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Вступ

У період Євромайдану, що відбувся з листопада 2013 по лютого 2014 року, Україна переживала складні та драматичні часи. Протести, спровоковані відмовою уряду підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, перетворилися на масштабний народний рух за демократичні зміни. Активісти Автомайдану, які організовували автопробіги на підтримку Євромайдану та проти корупції, стали важливою частиною цього руху.

На жаль, чимало активістів Автомайдану стали об’єктами переслідувань з боку правоохоронних органів та судів. Одним із суддів, який ухвалив суперечливі рішення проти цих активістів, був Олексій Диба, суддя Оболонського суду Києва. У цій статті ми розглянемо його діяльність у цей період, зокрема, незаконні рішення, які він ухвалив щодо активістів Автомайдану.

Запис Суддя Оболонського суду Києва, ПРИЧЕТНИЙ? до незаконних рішень проти активістів АВТОМАЙДАНУ. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .