Апеляційний суд залишив у СІЗО співробітника НАБУ, обвинуваченого у державній зраді. Укрінфопрес.
Розгляд апеляції
8 вересня Київський апеляційний суд розглянув скаргу захисту на запобіжний захід для працівника Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Віктора Гусарова, якого підозрюють у державній зраді та несанкціонованому втручанні в електронні системи.
Суд відхилив вимогу про зміну запобіжного заходу й залишив Гусарова під вартою у слідчому ізоляторі. Про перебіг засідання повідомило «Суспільне».
Версія обвинувачення
За словами прокурора Руслана Іжука, до початку роботи в НАБУ Гусаров служив у Міністерстві внутрішніх справ та мав доступ до АРМОР – внутрішньої бази МВС, що містить оперативну інформацію про громадян.
Прокуратура стверджує, що в період із 2012 по 2015 рік Гусаров понад 60 разів передавав дані з АРМОР своєму знайомому Дмитру Іванцю.
Іванець, який до 2014 року був заступником керівника служби охорони президента Віктора Януковича, за версією слідства, був завербований ФСБ та допомагав Януковичу під час втечі до Криму. Згодом він оселився на окупованому півострові.
«Гусаров знав про місцеперебування Іванця у Криму, але попри це передавав йому дані з АРМОР аж до 2015 року», – наголосив прокурор Іжук.
Обвинувачення вважає, що на волі підозрюваний може переховуватися, знищувати докази або впливати на слідство, адже «у нього можуть залишатися незнайдені гаджети з важливою інформацією».
Позиція захисту
Захисниця Олена Сторожук категорично заперечила доводи прокуратури. Вона визнала факт спілкування її клієнта з Іванцем та передачу йому інформації з АРМОР, але наголосила, що це відбувалося без усвідомлення можливих ризиків.
«Мій підзахисний думав, що Іванець досі працює в Управлінні державної охорони і не знав про його співпрацю з російськими спецслужбами», – сказала адвокатка.
Вона також нагадала, що:
кримінальне провадження проти Гусарова СБУ відкрило ще у 2019 році;
у 2024 році у нього провели обшук, після чого він добровільно здав усі телефони та пройшов перевірку на поліграфі;
внутрішня перевірка НАБУ не виявила порушень;
працівники СБУ усно повідомляли бюро, що «доказів антидержавної діяльності Гусарова немає».
Сторожук наголосила, що її підзахисний співпрацював зі слідством і не намагався ухилятися:
«Він не тікав, не чинив перешкод і навіть проходив допит із застосуванням детектора брехні. Тому тримання його під вартою є безпідставним».
Крім того, адвокатка заявила, що під час затримання 21 липня працівники СБУ застосували силу, аби змусити Гусарова розблокувати телефон.
Свідчення колег
На попередньому етапі судового процесу як свідок був допитаний керівник Гусарова з НАБУ. За словами адвокатки, він підтвердив, що у 2024 році після перевірок СБУ не надавало бюро інформації про можливу співпрацю Гусарова з Росією.
Захист наполягав на повторному допиті керівника, однак колегія суддів на чолі з В’ячеславом Гулем відмовила у цьому клопотанні.
Контекст справи
Нагадаємо, 21 липня 2025 року СБУ та Офіс генерального прокурора провели масштабні обшуки, що стосувалися щонайменше 15 співробітників НАБУ. Загалом відбулося близько 70 обшуків.
Серед затриманих опинився і Віктор Гусаров, якого підозрюють у співпраці з ФСБ Росії. Слідство стверджує, що його дії координував Дмитро Іванець – колишній заступник керівника охорони Януковича, який після подій 2014 року залишився в окупованому Криму.
22 липня Шевченківський суд Києва обрав для Гусарова запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави – до 20 вересня або до завершення досудового розслідування.
Висновок
Ситуація довкола справи Віктора Гусарова має кілька вимірів:
Юридичний – суди двох інстанцій визнали необхідним утримувати його під вартою, посилаючись на ризики втечі та можливість знищення доказів.
Політичний та інституційний – справа стосується працівника НАБУ, органу, створеного для боротьби з корупцією, що підвищує суспільний резонанс.
Проблема довіри – адвокатська сторона наголошує на суперечностях у діях слідства та СБУ, вказуючи на відсутність належних доказів зради.
Подальший перебіг процесу покаже, чи зможе обвинувачення довести наявність у діях Гусарова складу державної зради, чи ж аргументи захисту схилять суд до пом’якшення запобіжного заходу. У будь-якому разі, справа вже стала тестом на прозорість і законність роботи правоохоронних органів у справах, що мають високий суспільний резонанс.
