Роззброєння під гаслами “реформ”: Як міністри Януковича послаблювали армію перед війною
Ключові тези:
Троє міністрів оборони часів Януковича причетні до дій, що призвели до масштабного роззброєння армії.
Замість зміцнення обороноздатності, у 2010–2014 роках вони безпідставно реалізовували боєздатне озброєння.
Розпродаж військової техніки суттєво послабив ЗСУ перед агресією Росії у 2014 році.
Судові експертизи підтверджують причинно-наслідковий зв’язок між діями екс-чиновників та ослабленням оборони держави.
1. Історичний контекст: армія в період “реформ”
У 2010–2014 роках оборонна політика України зазнала кардинальних змін. Тодішні керівники Міністерства оборони, призначені за правління Віктора Януковича, реалізовували масштабну “оптимізацію”, яка, як з’ясувалося, приховувала цілеспрямоване роззброєння.
“У період з березня 2010 року по лютий 2014 року, нехтуючи вимогами Конституції та законів України, а також усвідомлюючи системні загрози з боку російської федерації, посадовці… вживали заходів щодо відчуження військової техніки та озброєння ЗСУ”, — йдеться в офіційному повідомленні ДБР.
2. Масштаби розпродажу озброєння
За розпорядженням колишніх міністрів було безпідставно реалізовано величезні обсяги боєздатної техніки:
сотні одиниць танків, бронетехніки, артилерії;
десятки зенітно-ракетних комплексів;
сотні одиниць гусеничної та колісної техніки;
десятки бойових літаків та вертольотів;
тисячі ракет;
мільйон одиниць стрілецької зброї та боєприпасів.
Ці ресурси могли суттєво вплинути на обороноздатність України під час початку збройної агресії Росії у 2014 році.
3. Наслідки для армії та національної безпеки
Слідство встановило, що дії екс-очільників Міноборони:
призвели до критичного ослаблення боєготовності ЗСУ;
стали фактором, що сприяв захопленню Криму та частини Донбасу;
можуть розцінюватися як непряма допомога ворогу, тобто фактична участь у підривній діяльності проти України.
“Комплекс судових військових експертиз підтвердив необґрунтованість управлінських рішень… та встановив прямий причинно-наслідковий зв’язок між діями колишніх міністрів та негативними наслідками”, — зазначають у ДБР.
4. Перспективи розслідування
Розслідування триває. Відомо, що дії згаданих посадовців кваліфікуються за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за:
службову недбалість;
перевищення службових повноважень;
державну зраду (у разі доведення умисності дій на користь РФ).
Висновок
Історія про масштабне роззброєння ЗСУ у 2010–2014 роках — не лише про політичну безвідповідальність, але й про конкретну шкоду, якої було завдано державі перед початком війни.
Дії міністрів оборони того часу мали не лише стратегічні, а й трагічні наслідки: тисячі загиблих, втрата територій, мільйони вимушених переселенців.
Сьогодні вкрай важливо, щоб ці злочини були не лише розслідувані, а й стали уроком — ніколи не допускати до оборонної сфери осіб, чия лояльність державі є сумнівною.
