Продаж гуманітарних авто: як псевдоволонтери наживалися на допомозі

1 хв читання

Продаж гуманітарних авто: як псевдоволонтери наживалися на допомозі


Основні тези:
Нацполіція викрила кілька угруповань, що незаконно продавали гуманітарні автомобілі.
Серед організаторів — керівники благодійної організації та псевдоволонтери з Дніпропетровської й Хмельницької областей.
Восьми фігурантам оголосили підозри у зловживанні гуманітарною допомогою.
За незаконний продаж авто їм загрожує до 7 років ув’язнення.

1. Як діяла схема
Автомобілі, що ввозилися в Україну як гуманітарна допомога, мали передаватися військовим та волонтерам для забезпечення потреб фронту. Однак замість цього група осіб використовувала їх у комерційних цілях.
“Фактично ці авто купували за кордоном за зниженими цінами, оформлювали як гуманітарну допомогу, а потім продавали на внутрішньому ринку за ринковою вартістю”, – пояснюють у Нацполіції.

2. Організатори схеми та їхня роль
До махінацій були причетні керівник і працівники благодійної організації, а також ряд псевдоволонтерів. Вони використовували статус гуманітарних місій для ухилення від податків і митних зборів, після чого продавали авто цивільним особам.
“Це серйозний удар по довірі до волонтерського руху. Через подібні випадки страждають справжні волонтери, які чесно працюють на благо захисників”, – зазначає представник волонтерської спільноти.

3. Наслідки та покарання
Правоохоронці викрили оборудки та повідомили про підозру восьми особам. Відповідно до законодавства, за незаконне використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку їм загрожує до 7 років позбавлення волі.
“Ми будемо жорстко реагувати на будь-які схеми, що спрямовані на збагачення за рахунок гуманітарної допомоги”, – заявили у Нацполіції.

Висновок
Ця справа вкотре доводить, що навіть під час війни знаходяться ті, хто намагається нажитися на гуманітарній допомозі. Виявлення та покарання таких осіб є важливим кроком у боротьбі з корупцією та шахрайством у сфері волонтерства. Водночас ситуація піднімає питання про необхідність жорсткішого контролю за розподілом гуманітарних ресурсів.

Вам також може сподобатися

Більше від автора