Київський апеляційний суд ухвалив рішення на користь сторони обвинувачення у справі щодо народного депутата, якому інкримінують державну зраду. Суд підтримав позицію прокуратури та залишив підозрюваного під вартою без права внесення застави.

Рішення апеляційного суду

Скаргу прокуратури задоволено

Апеляційна інстанція розглянула скаргу прокурорів Офісу Генерального прокурора та дійшла висновку про обґрунтованість їхніх доводів.

«Київський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави», — зазначили в Офісі Генпрокурора.

Таким чином, попереднє рішення, яке передбачало можливість внесення застави, втратило чинність.

Позиція сторони обвинувачення

Суд визнав наявність процесуальних ризиків

Колегія суддів погодилася з аргументами прокурорів щодо існування реальних ризиків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Серед них:

• можливість тиску на свідків;
• ймовірність перешкоджання слідству;
• ризик ухилення від правосуддя.

«Наявні обставини свідчать про реальні загрози для ефективного досудового розслідування», — наголосила сторона обвинувачення під час судового засідання.

Статус підозрюваного

Тримання під вартою — без альтернатив

За результатами апеляційного перегляду суд залишив у силі найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою, не передбачивши жодної альтернативи у вигляді застави.

«Запобіжний захід щодо народного депутата, підозрюваного у державній зраді, застосовано без можливості внесення грошової застави», — йдеться в офіційному повідомленні.

Контекст справи

Державна зрада належить до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України. В умовах воєнного стану такі провадження перебувають під особливим контролем правоохоронних органів і судів.

Законодавство дозволяє суду не визначати заставу у випадках, коли йдеться про загрозу державним інтересам або безпеці країни.

Висновок

Рішення Київського апеляційного суду підтвердило жорстку позицію держави у справах, пов’язаних із державною зрадою. Скасування можливості застави свідчить про визнання серйозних процесуальних ризиків та необхідність ізоляції підозрюваного для забезпечення об’єктивного розслідування.

Ця ухвала демонструє, що навіть високий політичний статус не є підставою для пом’якшення запобіжних заходів у справах, які стосуються національної безпеки України.

Запис Підозрюваний у державній зраді нардеп залишиться в СІЗО: апеляційний суд скасував можливість застави. Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

* Київський апеляційний суд скасував запобіжний захід для детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та звільнив його просто в залі суду.
* Це була вже четверта спроба розгляду апеляції.
* Прокурори погоджувалися на домашній арешт, захист вимагав повного скасування.
* Магамедрасулова затримали влітку за підозрою у сприянні незаконному бізнесу в Росії, пов’язаному з торгівлею технічними коноплями.
* Раніше суд змінив запобіжний захід його батькові — з тримання під вартою на домашній арешт.

1. Рішення суду

Київський апеляційний суд задовольнив апеляцію захисту та повністю скасував запобіжний захід для детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова.
Про це повідомило *Суспільне*.

Його звільнили із СІЗО без будь-яких додаткових обмежень.

«Суд у підсумку скасував запобіжний захід і звільнив Магамедрасулова в залі суду», — *Суспільне*.

2. Чотири спроби розгляду апеляції

Справу розглядали з численними затримками:

* 12 листопада — засідання відклали, бо суд не встиг ознайомитися з матеріалами.
* 26 листопада — зірвано через анонімне повідомлення про замінування.
* Попередні спроби також не дали результату.

3. Позиції сторін

* Прокурори були готові погодитися на нічний або цілодобовий домашній арешт як пом’якшення.
* Захист наполягав, що підстава для запобіжного заходу відсутня і він має бути скасований повністю.
* Суд погодився із захистом.

4. Суть підозр

У липні СБУ затримала детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та його 65-річного батька в рамках резонансної справи щодо ймовірного сприяння Росії.

За версією слідства:

* батько детектива нібито має російський паспорт;
* він займався незаконним бізнесом у Дагестані, пов’язаним із продажем технічних конопель;
* детектив НАБУ допомагав йому підтримувати цей бізнес, використовуючи свої можливості.

Цитата СБУ: «Слідство розглядає дії фігурантів як можливе сприяння Росії в період повномасштабної війни».

2 грудня батькові Магамедрасулова змінили запобіжний захід на домашній арешт.

5. Що означає рішення суду

* Суд фактично визнав, що ризики, на які посилалися слідчі та прокурори, не є достатніми.
* Детектив НАБУ відтепер перебуває на свободі й може брати участь у слідчих діях без обмеження руху.
* Справа залишається резонансною, оскільки пов’язана з можливою присутністю російського впливу в українських антикорупційних органах.

Висновок

Звільнення Руслана Магамедрасулова з-під арешту стало ключовим етапом у справі, яка зачіпає репутацію НАБУ та довіру суспільства до антикорупційних органів.
Попри скасування запобіжного заходу, досудове розслідування триває, а обставини ймовірної допомоги російському бізнесу залишаються предметом пильної уваги.
Подальші рішення судів та слідства визначать, чи має справа глибший системний характер, чи йдеться про помилки обвинувачення.

Запис «Скандальний детектив НАБУ Магамедрасулов вийшов на свободу: суд скасував арешт». Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Печерський районний суд Києва змінив запобіжний захід Сентябру Магамедрасулову, батькові детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова.
Його звільнили з-під варти, обравши нічний домашній арешт.
Магамедрасулов-старший є фігурантом розслідування СБУ щодо ймовірного впливу російських структур на роботу НАБУ.
У справі також фігурує його син — керівник одного з міжрегіональних управлінь НАБУ.
Обох раніше підозрювали в організації незаконної торгівлі з РФ.
1. Рішення суду
За даними джерел РБК-Україна, Печерський суд частково задовольнив клопотання захисту та обрав Сентябру Магамедрасулову більш м’який запобіжний захід.

«Суд звільнив його з-під варти й відправив під нічний домашній арешт», — повідомило джерело видання.

Раніше він утримувався під вартою за підозрою у причетності до незаконних операцій, які, за даними слідства, могли здійснюватися під прикриттям або за впливу співробітників НАБУ.
2. Контекст гучного розслідування
У липні СБУ оголосила про масштабне розслідування можливого російського втручання в роботу Національного антикорупційного бюро.
Серед фігурантів:
Руслан Магамедрасулов — керівник одного з міжрегіональних управлінь НАБУ
його батько — Сентябр Магамедрасулов, 65 років
За даними СБУ:

«Слідство встановлює ймовірну організацію незаконної торгівлі з РФ та канали можливого російського впливу на окремих посадовців НАБУ».

Обох фігурантів було затримано та взято під варту в межах кримінального провадження.

3. Підозри у співпраці з РФ
Слідчі СБУ розглядають можливість того, що:
фігуранти могли організовувати незаконні операції з російським тилом,
ці дії могли завдати шкоди національній безпеці,
окремі посадові особи НАБУ могли бути інфільтровані або впливові з боку РФ.
Справу назвали однією з найгучніших за останні роки через її потенційний вплив на репутацію ключового антикорупційного органу.
4. Поточний стан справи
Розслідування триває. Слідство:
аналізує фінансові операції фігурантів,
перевіряє контакти з російськими громадянами та структурами,
встановлює роль кожного з учасників у схемі можливих незаконних постачань або торгівлі.
Домашній арешт не забороняє допити, проведення слідчих дій та доступ слідчих до підозрюваного.

Висновок
Рішення суду про звільнення батька високопосадового детектива НАБУ під нічний арешт додає нових запитань до справи, яка й без того має значний суспільний резонанс.
Розслідування, що поєднує можливу торгівлю з державою-агресором та ймовірний вплив РФ на антикорупційний орган, може стати одним із ключових тестів для української правоохоронної та судової системи.
Подальші процесуальні рішення визначатимуть не лише долю фігурантів, а й рівень довіри до антикорупційної системи держави.

Запис «Суд змінив запобіжний: батька детектива НАБУ відпустили під нічний арешт».Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

* Суддя районного суду Закарпатської області підозрюється у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди.
* За даними слідства, він просив гроші за скасування арешту 20 куб. м лісоматеріалів та їх повернення власнику.
* Сума неправомірної вигоди, отриманої суддею, становила 1300 доларів США, які він називав «конфетками».
* Підозра оголошена за ч. 3 ст. 368 ККУ — тяжкий корупційний злочин.
* Викриття здійснили детективи НАБУ спільно з Нацполіцією, під процесуальним керівництвом САП.

1. Суть справи

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про підозру судді одного з районних судів Закарпатської області. Йому інкримінують вимагання та одержання неправомірної вигоди в інтересах себе та третіх осіб.

Підозру оголошено в межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України — «одержання неправомірної вигоди службовою особою, що займає відповідальне становище».

2. Як працювала схема, за версією слідства

За даними досудового розслідування, яке веде НАБУ, суддя:

* у період з 15 вересня 2025 року по 28 листопада 2025 року
* звернувся до директора приватного товариства з проханням надати йому неправомірну вигоду;
* обіцяв скасувати арешт майна — 20 кубічних метрів лісоматеріалів;
* та забезпечити повернення майна на відповідальне зберігання власнику.

Суддя не лише вимагав оплату, а й давав конкретні поради щодо правильного оформлення документів:

«Суддя надавав поради щодо підготовки клопотання про скасування арешту майна та детальні інструкції, коли його подавати задля уникнення розподілу на розгляд іншому слідчому судді», — повідомляє САП.

Таким чином, слідство вважає, що суддя свідомо маніпулював процедурою автоматичного розподілу справ.

3. Момент отримання хабара

28 листопада 2025 року суддю було викрито під час отримання частини неправомірної вигоди — 1300 доларів США.

Гроші він називав завуальовано — «конфетками», намагаючись приховати їх справжню природу у розмовах.

Операцію проводили детективи НАБУ за участі УСР у Закарпатській області ДСР Нацполіції, а процесуальне керівництво здійснювали прокурори САП.

4. Поточний стан та подальші дії

Слідство триває. Судді можуть обрати запобіжний захід, після чого справа може бути передана до суду.
Кваліфікація за ч. 3 ст. 368 ККУ передбачає:

* від 5 до 10 років позбавлення волі,
* з конфіскацією майна,
* та забороною обіймати певні посади.

Висновок

Викриття судді на вимаганні та одержанні хабара ще раз демонструє, що корупційні ризики в судовій системі залишаються високими, попри роки реформи.
Справа особливо знакова, адже стосується маніпуляцій із судовим розглядом та ресурсами — лісоматеріалом, який традиційно є однією з найбільш криміналізованих сфер на Закарпатті.

Подальший перебіг цього провадження покаже, чи зможе антикорупційна система забезпечити реальну невідворотність покарання для представників судової влади.

Запис «Корупція в мантії: суддя вимагав гроші за вплив на судове рішення».Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Затримання корупціонера
Слідчі поліції Києва спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань (ДСР) викрили заступника голови однієї з селищних рад на Чернігівщині.
Чиновник вимагав незаконну вигоду від підприємця за сприяння у розміщенні станції сортування твердих побутових відходів на території громади.

«Посадовець використав своє службове становище, намагаючись отримати кошти за вплив на депутатів та за розробку проєкту землеустрою», — повідомили у поліції.

Схема отримання неправомірної вигоди
За даними слідства, фігурант вимагав:
15 тисяч доларів США — за вплив на депутатів ради для прийняття рішення про оренду землі;
185 тисяч гривень — за розроблення проєкту землеустрою та оформлення документів.
Підприємця змусили погодитися на такі умови, використовуючи службове становище та обіцянку прискорити процес оформлення дозволів.
Затримання та правові наслідки
Правоохоронці затримали чиновника безпосередньо після отримання коштів. Наразі йому повідомлено про підозру за статтями, що передбачають кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення.

«Дії посадовця кваліфіковано як одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішень органами місцевого самоврядування», — зазначають у поліції Києва.

Якщо вина буде доведена в суді, зловмиснику загрожує позбавлення волі та конфіскація незаконно отриманих коштів.

Висновок
Ця справа демонструє, що корупція на місцевому рівні активно виявляється та карається, а правоохоронні органи готові реагувати на спроби зловживання владою.

Громадянам і підприємцям важливо пам’ятати: відмовлятися від дачі хабара та звертатися до поліції — єдиний спосіб убезпечити себе та законність діяльності.

Запис Затримано посадовця на Чернігівщині за вимагання $20 000 за землю. Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Рішення суду
Шевченківський районний суд міста Києва оголосив вирок у резонансній справі про загибель 15-річного Максима Матерухіна. Колишнього співробітника Управління державної охорони (УДО) Артема Косова засуджено до довічного позбавлення волі.
Як повідомляє Суспільне, суд визнав доведеним, що дії підсудного мали умисний характер та призвели до трагічної загибелі підлітка на станції київського фунікулера.
Хід процесу
17 вересня 2025 року у Шевченківському райсуді завершилися судові дебати.
Адвокати потерпілої сторони у своїх виступах наголошували, що «зібрані матеріали та свідчення однозначно вказують на умисність злочину». Вони наполягали на призначенні найсуворішого покарання — довічного ув’язнення.
Сторона захисту визнавала тяжкість злочину, але наполягала, що смерть хлопця стала наслідком вбивства з необережності, а не навмисних дій.
Останнє слово підсудного
Під час заключного слова Артем Косов визнав свою провину та висловив каяття перед родиною загиблого.

«Я шкодую про те, що сталося. У мене не було наміру вбивати хлопця», — заявив він у суді.

Попри це, суд дійшов висновку, що обставини справи та докази свідчать про навмисність злочину.

Контекст справи
Трагедія на станції фунікулера у центрі Києва сколихнула суспільство та викликала широкий резонанс. Громадськість уважно стежила за перебігом розслідування та судового процесу, вимагаючи справедливого покарання для винного.

Висновок
Вирок Артему Косову став знаковим рішенням для української судової практики, адже він продемонстрував, що навіть колишні правоохоронці не можуть уникнути відповідальності за злочини.
Довічне ув’язнення у цьому випадку є не лише карою для винного, а й сигналом для суспільства: право на життя непорушне, а його позбавлення — найтяжчий злочин, який не має виправдань.

Запис Довічне ув’язнення за вбивство підлітка: суд виніс вирок ексспівробітнику УДО Артему Косову. Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Системна боротьба з незаконними вирубками.

Державне бюро розслідувань продовжує комплексну боротьбу з порушеннями у лісовій сфері. Як підкреслюють у відомстві, увага приділяється усім рівням — від місцевих лісгоспів до центральних органів управління.

«Ми послідовно документуємо факти зловживань, щоб зберегти природні ресурси України та забезпечити невідворотність покарання для винних», — зазначили у ДБР.

Суть справи: 256 незаконно зрубаних дерев

Слідчі ДБР завершили розслідування щодо майстра лісу з Берегівського району Закарпатської області. Посадовець, відповідальний за охорону ввіреної території, не вжив жодних заходів для зупинення незаконної вирубки.

У результаті на території лісництва Маурера у 2024 році було зрубано 256 дерев, а загальна сума збитків перевищила 5,3 млн гривень.

Замість того щоб виконати свої обов’язки, майстер лісу не лише «закрив очі» на масштабні рубки, а й не повідомив про них керівництво.

Викриття та підозра

У липні цього року співробітники ДБР спільно зі Службою безпеки України встановили причетність посадовця до службової недбалості та повідомили йому про підозру.

«Посадова бездіяльність у сфері захисту лісів є прямою загрозою для екології та економіки держави», — наголосили у прокуратурі.

Юридичні наслідки

Обвинувальний акт уже скеровано до суду. Майстра лісу звинувачують у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України).

У разі доведення вини йому загрожує до 5 років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справі здійснювала Спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури.

Висновок

Ця справа є показовою для всієї лісової галузі. Вона демонструє, що навіть формальна бездіяльність чиновників може мати катастрофічні наслідки для природи та державного бюджету.

Понад 5 мільйонів гривень збитків та сотні вирубаних дерев — результат байдужості посадовця, який мав оберігати ліс.

Послідовні дії ДБР та прокуратури доводять, що система захисту природних ресурсів поступово очищується від недобросовісних службовців, а порушення у сфері екології отримують належну правову оцінку.

Запис Лісова бездіяльність із мільйонними збитками: ДБР передало до суду справу майстра лісу із Закарпаття. Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Затримання організатора
У Києві правоохоронці затримали 26-річного громадянина Пакистану, який організував канал нелегального в’їзду іноземців під виглядом студентів українських університетів. Про це повідомила Оболонська окружна прокуратура міста Києва.
За даними слідства, чоловік діяв як посередник, допомагаючи охочим потрапити в Україну отримати фіктивні запрошення на навчання.
Як працювала схема
Свої «послуги» підозрюваний пропонував через Telegram-канал, де шукав клієнтів серед іноземців. Так, він організував в’їзд громадянину Єгипту, оформивши йому запрошення від одного з українських університетів.
Формально це запрошення підтверджувало мету перебування в Україні – «навчання». Насправді ж, як встановили правоохоронці, ніякого навчання відбуватися не мало.
За допомогу в оформленні документів підозрюваний отримав:
2 000 доларів США на власну банківську картку;
ще 100 доларів – готівкою.

Легальне прикриття
Цікаво, що сам організатор схеми перебував в Україні легально – він був студентом одного з медичних університетів. Як зазначають у прокуратурі, це дозволило йому «перевірити» спосіб в’їзду та легалізації на власному прикладі, а потім використовувати його для інших.

«Фактична мета таких “студентів” – не навчання, а спрощений виїзд у подальшому до країн Західної Європи», — повідомили слідчі.

Юридична кваліфікація
Організатору схеми вже повідомлено про підозру. Його дії кваліфіковано за статтею, яка передбачає:
від 7 до 9 років позбавлення волі;
конфіскацію майна.
Наразі триває розслідування для встановлення кола іноземців, які скористалися цією схемою, а також можливих спільників.

Висновок
Ця справа вкотре доводить, що фіктивне навчання стало одним із каналів нелегальної міграції. Викриття схеми в Києві підтверджує необхідність посилення контролю за процедурою видачі університетських запрошень іноземним студентам. Адже такі «сірі» механізми не лише шкодять іміджу української освіти, але й створюють передумови для зловживань у сфері безпеки.

Запис Фіктивне студентство: у Києві викрили схему нелегального в’їзду іноземців під приводом навчання. Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Рішення Вищої ради правосуддя
Суддю Коростишівського районного суду Житомирської області Вікторію Янчук тимчасово усунено від здійснення правосуддя. Як повідомляє Вища рада правосуддя (ВРП), відповідне рішення було ухвалене 10 вересня 2025 року Третьою Дисциплінарною палатою.
У рішенні йдеться про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та застосування стягнення у вигляді подання про її звільнення з посади.

«Суддя вважається тимчасово відстороненою від здійснення правосуддя автоматично — без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рішення», — уточнює повідомлення ВРП.

Юридичні підстави
Згідно з частиною сьомою статті 49 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та частиною другою статті 62 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”, у разі ухвалення рішення про застосування дисциплінарного стягнення у формі подання про звільнення, суддя втрачає право здійснювати правосуддя до остаточного вердикту.
Таким чином, відсторонення Янчук діятиме:
до ухвалення ВРП рішення про її звільнення з посади;
або до скасування рішення Дисциплінарної палати.

Що далі?
Тепер остаточне слово належить Вищій раді правосуддя, яка повинна ухвалити рішення — підтримати подання про звільнення чи відхилити його.
Цей випадок вкотре піднімає питання про відповідальність суддівського корпусу та необхідність посилення контролю за дотриманням професійних стандартів.

Висновок
Ситуація з Вікторією Янчук є показовою: навіть представники судової системи не є недоторканними та можуть бути відсторонені за порушення. В умовах воєнного стану та суспільного запиту на справедливість кожне подібне рішення ВРП стає тестом на незалежність і чесність правосуддя в Україні.

Запис Тимчасове відсторонення судді: Вікторія Янчук з Коростишева може втратити посаду. Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .

Судовий процес у Києві
У Шевченківському районному суді Києва триває розгляд справи про резонансне вбивство 15-річного Максима Матерухіна, який загинув 7 квітня 2024 року на фунікулері. Як повідомляє ТСН, під час останнього засідання обвинувачений Артем Косов уперше публічно визнав свою провину, проте підкреслив, що злочин нібито не був спланованим.
Слова підсудного
Суд надав можливість Косову висловитися. Той заявив, що глибоко шкодує про скоєне, однак наголосив, що не мав жодного мотиву.

«Мені дуже шкода, що так сталося, що людина загинула від моїх дій. Я хочу сказати, що я не готувався до цих злочинів. Я не мав на це мотивів… Я не міг усвідомити, що такі дії призведуть до смерті людини. Мені дуже тяжко, я справді каюсь», – сказав підсудний.

За словами Косова, його родина намагалася встановити контакт із близькими загиблого, однак пропозиції допомоги були відхилені.

«Цим вчинком зламалася не лише одна доля – загинула дитина, але й моя власна. Це калічить дві долі», – додав обвинувачений.

Обставини трагедії
Нагадаємо, трагедія сталася 7 квітня 2024 року. Співробітник Управління держохорони Артем Косов вступив у конфлікт із групою підлітків на київському фунікулері. За свідченнями очевидців, під час «розбірок» він штовхнув 15-річного Максима Матерухіна. Підліток загинув.

Висновок
Визнання провини Артемом Косовим стало переломним моментом у справі, однак суперечливі пояснення підсудного викликають запитання: чи можна розцінювати його дії як трагічну випадковість чи все ж як умисний злочин?
Трагічна смерть Максима Матерухіна на фунікулері – це не лише особиста драма двох родин, а й випробування для українського правосуддя, яке має дати чітку й справедливу оцінку тому, що сталося.

Запис «Я не мав мотиву»: обвинувачений у вбивстві 15-річного Максима Матерухіна визнав вину, але наполягає на випадковості. Укрінфопрес. спершу з'явиться на ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "УКРІНФОПРЕС" .